{"id":1457,"date":"2026-10-15T13:02:09","date_gmt":"2026-10-15T13:02:09","guid":{"rendered":"https:\/\/ugrynvk.lviv.ua\/?page_id=1457"},"modified":"2026-10-15T13:02:09","modified_gmt":"2026-10-15T13:02:09","slug":"%d0%b1%d0%b5%d0%b7%d0%bf%d0%b5%d0%ba%d0%b0-%d0%b4%d1%96%d1%82%d0%b5%d0%b9-%d0%b2-%d1%96%d0%bd%d1%82%d0%b5%d1%80%d0%bd%d0%b5%d1%82%d1%96-%d0%ba%d1%96%d0%b1%d0%b5%d1%80%d0%b1%d1%83%d0%bb%d1%96%d0%bd","status":"publish","type":"page","link":"https:\/\/ugrynvk.lviv.ua\/?page_id=1457","title":{"rendered":"\u0411\u0435\u0437\u043f\u0435\u043a\u0430 \u0434\u0456\u0442\u0435\u0439 \u0432 \u0406\u043d\u0442\u0435\u0440\u043d\u0435\u0442\u0456: \u043a\u0456\u0431\u0435\u0440\u0431\u0443\u043b\u0456\u043d\u0433, \u0433\u0440\u0443\u043c\u0456\u043d\u0433 \u0442\u0430 \u0448\u043a\u0456\u0434\u043b\u0438\u0432\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u0442\u0435\u043d\u0442"},"content":{"rendered":"\n
\"\"<\/figure>\n\n\n\n

Інтернет став невід’ємною частиною навчання<\/a>, спілкування та повсякденного життя дітей і підлітків. Соціальні мережі, месенджери, онлайн-ігри та освітні платформи відкривають широкі можливості для навчання, розвитку й комунікації, однак водночас можуть містити ризики, про які необхідно знати та вміти їм протидіяти.<\/p>\n\n\n\n

Саме тому Департамент освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації<\/a>, Управління протидії кіберзлочинам у Львівській області та Інститут кібербезпеки та аналітики<\/a><\/strong> приділяють особливу увагу підвищенню рівня обізнаності дітей, педагогів і батьків щодо безпечної та відповідальної поведінки в цифровому середовищі.<\/p>\n\n\n\n

У межах інформаційно-просвітницької роботи важливо формувати у дітей практичні навички розпізнавання та попередження основних загроз в Інтернеті — кібербулінгу, грумінгу, шкідливого контенту, онлайн-шантажу, фішингу та інших проявів небезпечної поведінки в цифровому середовищі<\/strong><\/p>\n\n\n\n

Кібербулінг: коли цькування переходить в Інтернет<\/h2>\n\n\n\n

Кібербулінг<\/strong> — це навмисне та повторюване цькування із використанням цифрових технологій. Він може відбуватися в соціальних мережах, месенджерах, онлайн-іграх та інших цифрових середовищах.<\/p>\n\n\n\n

Кібербулінг може проявлятися у вигляді образ, приниження, залякування, провокацій або поширення інформації, фотографій чи листування без дозволу.<\/p>\n\n\n\n

Особливість кібербулінгу полягає в тому, що принизливий контент може дуже швидко поширюватися, а кривдник іноді може залишатися анонімним.<\/p>\n\n\n\n

Як діяти?<\/h3>\n\n\n\n

Якщо ви зіткнулися з кібербулінгом:<\/p>\n\n\n\n

    \n
  • не відповідайте на провокації агресією;<\/li>\n\n\n\n
  • збережіть скріншоти повідомлень та іншого небезпечного контенту;<\/li>\n\n\n\n
  • заблокуйте кривдника;<\/li>\n\n\n\n
  • повідомте батькам, учителю або іншому дорослому, якому довіряєте;<\/li>\n\n\n\n
  • за необхідності подайте офіційну скаргу до Кіберполіції.<\/li>\n<\/ul>\n\n\n\n

    Важливо пам’ятати: звернення по допомогу — це не прояв слабкості.<\/strong><\/p>\n\n\n\n

    Грумінг: небезпечне знайомство в мережі<\/h2>\n\n\n\n

    Грумінг<\/strong> — це встановлення дорослою людиною дружніх або довірливих стосунків із неповнолітнім через Інтернет із метою подальшої експлуатації, шантажу, залякування або сексуального насильства.<\/p>\n\n\n\n

    Зловмисник може видавати себе за ровесника, блогера, тренера, наставника або людину зі спільними інтересами.<\/p>\n\n\n\n

    Спочатку спілкування може здаватися цілком дружнім: компліменти, подарунки в онлайн-іграх, спільні захоплення, постійна увага. Згодом зловмисник може просити приховувати спілкування від батьків чи друзів, переходити до приватних месенджерів, надсилати особисті фотографії або пропонувати зустріч.<\/p>\n\n\n\n

    На що варто звернути увагу?<\/h3>\n\n\n\n

    Особливо обережними потрібно бути, якщо онлайн-знайомий:<\/p>\n\n\n\n

      \n
    • надмірно засипає компліментами та подарунками;<\/li>\n\n\n\n
    • просить нікому не розповідати про спілкування;<\/li>\n\n\n\n
    • наполягає на переході до приватного месенджера;<\/li>\n\n\n\n
    • просить особисті або інтимні фотографії;<\/li>\n\n\n\n
    • намагається дізнатися особисту інформацію;<\/li>\n\n\n\n
    • пропонує зустріч у реальному житті без відома батьків.<\/li>\n<\/ul>\n\n\n\n

      Що робити?<\/h3>\n\n\n\n

      Якщо спілкування викликає страх, тиск або дискомфорт:<\/p>\n\n\n\n

      ЗУПИНИСЬ → ЗАБЛОКУЙ → РОЗКАЖИ ДОРОСЛОМУ.<\/strong><\/p>\n\n\n\n

      Не потрібно намагатися переконати зловмисника або виконувати його вимоги.<\/p>\n\n\n\n

      Якщо дитина вже надіслала фотографію чи іншу приватну інформацію, вона не винна в тому, що стала жертвою маніпуляції<\/strong>. Найважливіше — припинити спілкування та звернутися по допомогу.<\/p>\n\n\n\n

      Сексторшен: коли фотографією намагаються шантажувати<\/h2>\n\n\n\n

      Окремою небезпекою є сексторшен<\/strong> — шантаж із використанням інтимних фотографій або відео.<\/p>\n\n\n\n

      Зловмисник може спочатку попросити звичайне фото, потім поступово переходити до більш особистих запитань і вимог. Після отримання фотографії він може погрожувати поширити її серед батьків, друзів або вчителів, якщо дитина не надішле нові матеріали або не виконає інші вимоги.<\/p>\n\n\n\n

      Важливо: виконання вимог шантажиста не гарантує припинення погроз. Навпаки, вимоги можуть ставати дедалі більшими.<\/strong><\/p>\n\n\n\n

      Тому необхідно припинити спілкування, заблокувати зловмисника, зберегти докази та обов’язково розповісти дорослому, якому довіряєте.<\/p>\n\n\n\n

      Шкідливий контент: не все, що є в Інтернеті, безпечно<\/h2>\n\n\n\n

      Шкідливий контент<\/strong> — це матеріали, які можуть негативно впливати на дитину або становити загрозу її безпеці.<\/p>\n\n\n\n

      До нього можуть належати матеріали із зображенням насильства та жорстокості, порнографічні матеріали, пропаганда наркотиків та азартних ігор, а також шкідливі програми, комп’ютерні віруси та шпигунське програмне забезпечення.<\/p>\n\n\n\n

      Серед небезпечних різновидів контенту можна виділити:<\/p>\n\n\n\n

      Шок-контент<\/h3>\n\n\n\n

      Відео із жорстокістю, аваріями, кров’ю та іншими травматичними сценами можуть негативно впливати на психіку.<\/p>\n\n\n\n

      Що робити:<\/strong> не продовжувати перегляд, вимкнути автоматичне відтворення та поскаржитися на такий матеріал.<\/p>\n\n\n\n

      Фішинг в онлайн-іграх<\/h3>\n\n\n\n

      Пропозиції отримати «безкоштовну ігрову валюту», предмети чи бонуси в обмін на логін і пароль можуть бути способом викрадення акаунта.<\/p>\n\n\n\n

      Що робити:<\/strong> не передавати паролі та використовувати двофакторну автентифікацію.<\/p>\n\n\n\n

      Небезпечні челенджі<\/h3>\n\n\n\n

      Вірусні заклики виконувати небезпечні дії заради переглядів і популярності можуть становити реальну загрозу здоров’ю та життю.<\/p>\n\n\n\n

      Перед виконанням будь-якого сумнівного челенджу варто запитати себе:<\/p>\n\n\n\n

      «Чи зробив би я це в реальному житті, без камери та глядачів?»<\/strong><\/p>\n\n\n\n

      Якщо відповідь «ні» — не варто цього робити.<\/p>\n\n\n\n

      Правила цифрової гігієни<\/h2>\n\n\n\n

      Безпека в Інтернеті залежить не лише від програм та налаштувань, а й від щоденних звичок користувача.<\/p>\n\n\n\n

      Дотримуйтеся простих правил:<\/p>\n\n\n\n